Критерій навчальних досягнень учнів

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

У наведеній нижче шкалі вказано критерії, за якими визначається

рівень навчальних досягнень учнів з предметного курсу «Інформатика». Кожному балу відповідає певний відсоток правильних відповідей учнів на контрольних роботах. Слід вважати, що знання, уміння та навички учня відповідають певному рівню навчальних досягнень, якщо вони відповідають критерію, вказаному для цього рівня, та критеріям для всіх попередніх рівнів.

Для отримання сертифікату по закінченні курсу учень має набрати під

час тестування не менше 75% правильних відповідей, що відповідає

достатньому рівню навчальних досягнень учнів.

Рівні навчальних досягнень вимірюється в балах від 1 до 12.

 

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий рівень навчальних досягнень

1 бал

Учень (учениця):

• розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі;

• знає і виконує правила безпеки життєдіяльності під час

роботи з комп’ютерною технікою

Оцінка відповідає 39,9% суми правильних відповідей

2 бали

Учень (учениця):

• розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та

може фрагментарно відтворити знання про них

Оцінка відповідає 40-49,9% суми правильних відповідей

3 бали

Учень (учениця):

• має фрагментарні знання незначного загального обсягу за

відсутності сформованих умінь та навичок

Оцінка відповідає 50-59,9% суми правильних відповідей

ІІ. Середній рівень навчальних досягнень

4 бали

Учень (учениця):

• має початковий рівень знань, значну (більше половини)

частину навчального матеріалу може відтворити;

• виконує елементарне навчальне завдання із допомогою

вчителя;

• має елементарні навички роботи на комп'ютері

Оцінка відповідає 60-64,9% суми правильних відповідей

5 балів

Учень (учениця):

• має рівень знань вищий, ніж початковий;

• може з допомогою вчителя відтворити значну частину

навчального матеріалу;

• має стійкі навички виконання елементарних дій з

опрацювання даних на комп'ютері

Оцінка відповідає 65-69,9% суми правильних відповідей

6 балів

Учень (учениця):

• пояснює основні поняття навчального матеріалу;

• може самостійно відтворити значну частину навчального

матеріалу;

• вміє за зразком виконати просте навчальне завдання;

• має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання

даних на комп'ютері

Оцінка відповідає 70-74,9% суми правильних відповідей

ІІІ. Достатній рівень навчальних досягнень

7 балів

Учень (учениця):

• вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях;

• може пояснити основні процеси, що відбуваються під час

роботи інформаційної системи, та наводити власні приклади на

підтвердження деяких тверджень;

• вміє виконувати навчальні завдання передбачені програмою.

Оцінка відповідає 75-79,9% суми правильних відповідей.

8 балів

Учень (учениця) вміє:

• аналізувати навчальний матеріал, в цілому самостійно

застосовувати його на практиці;

• контролювати власну діяльність;

• самостійно виправляти вказані вчителем помилки;

• самостійно визначати спосіб розв’язування навчальної задачі;

• використовувати довідкові системи програмних засобів

Оцінка відповідає 80-84,9% суми правильних відповідей.

9 балів

Учень (учениця):

• вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на

практиці;

• вміє систематизувати і узагальнювати отримані відомості;

• самостійно знаходить і виправляє допущені помилки;

• може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання

навчального завдання;

• використовує електронні засоби для пошуку потрібної інформації.

Оцінка відповідає 85-89,9% суми правильних відповідей.

IV. Високий рівень навчальних досягнень

10 балів

Знання, вміння і навички учня відповідають вимогам

програми у повному обсязі.

Учень (учениця):

• володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні

етапи власної навчальної діяльності, аналізує нові факти, явища;

• вміє самостійно знаходити додаткові відомості та

використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних

завдань, судження його логічні і достатньо обґрунтовані;

• має сформовані навички керування інформаційними

системами.

Оцінка відповідає 90-92,9% суми правильних відповідей.

11 балів

Учень (учениця):

• володіє узагальненими знаннями з курсу;

• вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати

результати власної практичної роботи;

• вміє самостійно знаходити джерела різноманітних відомостей

і використовувати їх відповідно до мети і завдань власної

пізнавальної діяльності;

• використовує набуті знання і вміння у нестандартних

ситуаціях;

• вміє виконувати завдання, не передбачені навчальною

програмою;

• має стійкі навички керування інформаційними системами.

Оцінка відповідає 93-96,9% суми правильних відповідей.

12 балів

Учень (учениця):

• має стійкі системні знання та творчо їх використовує у процесі

продуктивної діяльності;

• вільно опановує та використовує нові інформаційно-

комунікаційні технології для поповнення власних знань та

розв’язування задач;

• має стійкі навички керування інформаційними системами в

нестандартних ситуаціях.

Оцінка відповідає 97-100% суми правильних відповідей.

Розвиток друкарства в Європі.

 

Пошук та аналіз інформації в Інтернеті

 Поняття Всеохоплюючого Інтернету

 

Чотири формуючі компоненти  сучасного

 Всеохоплюючого Інтернету – це:

1) Інтернет людей та роботів зі штучним інтелектом;

2) Інтернет інформаційних процесів та систем;

3) Інтернет даних, статистичних величин;

          4) Інтернет смарт-речей. 

Практична робота з інформаційними ресурсами

Завдання 1. Заповнити форму для визначення надійності інформаційного ресурсу, використовуючи контенти сайтів: 1) code.org;  2)stuk.io; 3) www.udacity.com; 4)  улюблений сайт

Форма для оцінювання ресурсів Інтернету

1. Яка  доменна назва сайта, тобто URL-адреса веб-сайта? Відповідь: 

2. Яка тематична назва веб-сайта? Відповідь:

3. Яке основне призначення ресурсу? Відповідь:

4. Яка мета створення цього веб-сайта? Для кого він був створений? Відповідь:

5. Яка організація чи особа створила цей сайт? Відповідь:

6. Що подано на сайті – об'єктивні факти чи особиста думка автора? Відповідь:

7. З яких джерел автор отримує інформацію для свого сайту? Відповідь:

8. Посилання на які інші джерела інформації існують на сайті? Відповідь:

9. Які інші організації пов'язані з цим сайтом? Використовуючи пошукову машину Google, ввести link:адресу веб-сайта (наприклад:link:www.mon.gov.ua) Відповідь:

10. Чи має право автор подавати інформацію від свого імені? Відповідь:

11. Чи забезпечена організація зворотного зв'язку з веб-сайтом і можливість спілкування з автором статті чи адміністратором сайта? Відповідь:

12. Коли сайт був створений і як часто він поновлюється? Відповідь:

13. Чи можна цей сайт вважати корисним для проекту? Відповідь:

14. Чи можна перевірити інформацію, яка подана на сайті, за допомогою інших джерел (книг, журналів, тощо)? Відповідь:

15. Переглянути всі свої попередні відповіді. Чи варто цей сайт використовувати у своєму проекті? Відповідь:

Переглянувши всі дані, отримані в ході оцінювання цього сайту, поясніть чому цей сайт підходить (чи не підходить) Вам для використання. Зазначте всі технічні та візуальні аспекти веб-сторінки, зміст, авторство/

Завдання 2. Знайдіть приклади в мережі Інтернет використання: пропаганди, фейків використовуючи нижче наведені найчастіше уживані в Інтернет-статтях техніки пропаганди.

• Найпоширенішим засобом є «прихована реклама», чи «контекстна реклама», яка «маскується» під наукові або інформаційні,  статті

• «Перенесення» ‒ використання імен, фраз чи символів, які можуть зробити очікуваний вплив. Наприклад: використання фотографії кінозірки чи відомого діяча на першій сторінці сайту, щоб люди виходили на сторінку при здійсненні пошуку; включення до «ключових слів» на веб-сторінці таких імен чи назв, щоб пошукова машина звернулася саме до цих сторінок.

• «Приховування» ‒ презентація виключно такої інформації, яка дає перелік позитивних якостей, рис, ознак певного винаходу, товару, способу без надання переліку проблемних випадків, обмежених меж застосування, негативних наслідків у використанні інформації.

• «Причіпний вагон» ‒ використання інформації, яка впливає на поведінку, що використовує відомості про використання людьми певної групи чогось, що «відрізняє» їх від «інших», наприклад, часто на молодіжних сторінках Інтернету, стверджується, що більшість молоді вживає легкі алкогольні напої(хоча статистика свідчить про протилежне). «Приєднуйся до нас!», ‒ закликають такі сайти, або запитують: «А ти вже спробував? Купив?».

• «Псевдонауковість» – надання деяким рекламним статтям вигляду наукових, де вказуються неіснуючі установи, несправжні імена вчених. В Інтернеті, наприклад, дуже багато статей, які розповідають про певні  лікувальні препарати, засоби лікування,  інформаційні продукти, які на перший погляд не несуть рекламного характеру, а виглядають як наукові статті.

• «Свідчення» ‒ рекомендації чи підтримка, які надаються відомими чи впливовими людьми. Наприклад: відомий футболіст рекламує в Інтернеті пиво, психоактивні стимулятори, тощо.

• «Малюнки-антисвідки» ‒ дуже часто ознаками прихованої пропаганди є невідповідність ілюстрацій змісту статті, підбір фотографій, які зроблені зовсім не під час описуваних подій чи явищ. Часто в Інтернеті наводяться відредаговані нечесними авторами чужі, «підтасовані» фотознімки, в яких змінені/замінені деталі.

Зауваження. Варто знати, що мовленнєві параметри з лінгвістичними прийомами програмування(НЛП)  використовують для прихованої пропаганди та фейків.

Елементи та способи  гібридної інформаційні війни

 

1)Підбір сумнівних фактів-фейків  приватним мовником для просування  окремих осіб та суспільних процесів, - про що невідомо громадськості, - наприклад, інформаційна технологія звинувачення (або  замовчування  провалу), минула  причетність до кримінальних злочинів відомих публічних осіб  та  пересічних  заможних персон.

2)Контекстна реклама оприлюднених в медіа "чорних" списків та "чорних" сценаріїв-санкцій  – це інформаційний бруд в медіа, він трактується як психологічна  фішка впливу на свідомість споживача , без погодження з судовими вироками та самими публічними особами.

3)Інформаційна закладка  під час трансляції реального протесту-акції  – це кодування споживача з покроковою психокорекцією на його перше емоційне враження подією з реакцією  активних  учасників на явну  ваду  учасників чи громадський провал.

4)Інформаційний прихований наклеп на публічну особу –  це  анекдоти,  чутки, надумані думки, розвідки від балакучих бабульок та бомжів під житловим будинком, або численні дописи ботів у мережах.

5)Інформаційне полювання на публічну особу – це технологічне маніпулювання  фактами із реального життя, чутками, популістами з пропагандою в суспільному ефірі.

6)Інформаційна бомба – це  відволікання уваги на негативні події, провали, підозри через перехоплення інформаційної  уваги на іншу позитивну подію.

7)Інформаційна маніпуляція  фактажем  – це  технологічний  дизайн демонстрації віртуальних фактів (дописів у мережах) або  ІТ-нашестя на гуманітарний онлайн-простір на подію.

8)Інформаційна компанія  – це метод  неперервної  комунікації  медіа з  громадянським суспільством для керування громадянською свідомістю,  суспільною мораллю  за допомогою  цькування  в ефірі одне одним противників,  за допомогою ток-шоу, або демонтсрації злочинів, брехні, або приховуванням професійного та експертного аналізу  правдивої події.

9)Чим брутальніша  інформаційна закладка-брехня, тим краще в неї вірять люди.  Інформаційне наповнення ганьбою  публічної особи у спосіб  прихованої зради. Недоведена правда – впадає у вічі, це суперечка між  експертними оцінками та представниками різних точок зору.

10)Інформаційний "страх" у новинах, тобто інформаційний потік про  самогубства, випадкові смерті, злочини, епідемії, катастрофи, аварії, теракти, трагедії, вбивства, душогубства.

11)Інформаційне доповнення теми мерзотними подіями  та неточними  фактами та даними.

12)Інформаційна відповідь на теракт, як сигнал про існування протилежної  сили.

13)Інформаційні  розбори  провалів та фейкових штормів в медіа     в гібридних війнах, які не виправдали себе.

14)Інформаційне приховування  негативних реальних  фактів через підроблені рейтинги.

15)Інформаційне презирство  і помилки  у неточних фактах, замовчування і відсутність проблематики процесів.

16)Інформаційне оточення  публічної особи - це основа правдивих фактів  для аналізу або осуду.

17)Риторичні запитання до споживачів інформації, котрі мають сумнів  про істинність, чи хибність події або факту.

18)Інформаційні матеріали для оприлюднення або  вкидання негативу про публічну особу.

19)Інформаційний запит на білу та чорну правду  заради перемоги.

20)Інформаційний міна – це задум на подальше спрацювання неоднозначного виклику на гуманітарну неоднозначність події.

21)Інформаційне вимазування репутації  з підбором фактів

22)Інформаційний ряд про подію, стьоб, спеціально  продумана провокація  як ток-шоу.

23)Інформаційний простір – це   режимна  дійсність медіа  мовників, яка впливає на споживачів інформації.

24)Інформаційна навала, інформаційні  зливи, заяви про незгоду з іншою думкою.

25)Інформаційний постріл в політичну еліту та втручання через моніторинг громадської думки.

26)Інформаційні противаги у контексті інформаційної боротьби.

27)Емоційні властивості інформаційної атаки  або прихована  медіа-тиша на приватні думки, вподобання.

28)Інформаційний фронт – це  множина медіа-уражень за допомогою мемів, ІТ-фішок, піар-драм  у соціальних мережах.

29)Інформаційне напруження – це важка інформаційна залежність споживачів  від будь-яких медійних продуктів.

30)Інформаційні загрози, ненависть , гумор,  сатира на репутацію публічної  особи  або нездоровий  інтерес до публічної особи, високий емоційний  градус в експертному середовищі або розкол між прихильниками та противниками.

31) Інформаційні лекала шельмування осіб, що мають іншу точку зору,   і шельмування особи ботами.

32)Якість потоку інформаційних обманів  та миттєва  відсіч на ксенофобію расизм, геноцид, синдикалізм.

33)Діапазон поширення характерних фейків  в соціальних мережах та медіа.

34)Масштаб інформаційної діяльності з  джерелами інформаційного потоку та забезпечення

35)Спецоперації інформаційні. Інформаційна динаміка. Ситуативні  вкидання  - це проблема аналізу інфо-феноменів та їх  джерел.   Активне критичне сприйняття споживачами медіа- інформації.

36)Інформаційні форуми заради уточнення змісту феномену,  розширення контенту, передбачень та прогнозів подій та процесів.

37)Інформаційні роз’яснення, реакції , суперечки, протести, дебати заради інформаційної безпеки.

38)Інформаційна координація ефіру як м’яка сила впливу на  громадську думку.

39)Інформаційна агресія на жертву та його емоційне відчуження у споживачів.

40)Інформаційний моніторинг  публічного  досвіду на реакцію виборців через волонтерів опитування  та їх супровід персональними каналами.

41)Приватні медіа та внутрішня інформаційна політика на втручання зовні.

42)Інформаційна онлайн-трансляції  протидія на інформаційні вкидання «чорнухи»

43)Інформаційна модерація  медіа – це  ефективна інформаційна операція   на звинувачення  когось.

44)Ментальні інвазії та інформаційний супровід  медіа-марафонів з приводу масових подій, громадянських процесів.

45)Інформаційна вразливість – це ведення споживачів в інформаційному просторі  фейлів,фейків, замовчуванням, вигадкам, фантастичним  історіям, обіцянкам.

46)Інформаційна непрозорість   медіа - це відношення експертів на зворотні  реакції-спотворення  та відверті сподівання споживачів інформації.

47)Релігійні аспекти впливів на суспільну свідомість та переконання.

48)Інформаційна зухвалість  під час комунікацій -  це ціннісне відношення диктора до реальних фактів, що повідомляються в медіа.