Тематика учнівських дослідницьких проектів

Самостійна пошуково-дослідна робота

для збагачення словникового запасу юного блогера

Що для Вас означають такі поняття:

·         Всесвітній день свободи преси

·         Індекс свободи преси

·         Доступ до інформації в Україні

·         Доступ до інформації і знань

·         Пропаганда‎ 

·         Свобода слова‎ 

·         Державна таємниця

·         Хактивізм

·         Недоторканність приватного життя

·         Орхуська конвенція

·         Ліцензії Creative Commons

·         GPL

·         Копілефт

·         Авторське право‎ 

·          Логотипи‎

·         Міжнародно-правові документи у галузі інтелектуальної власності‎

·         Організації інтелектуальної власності‎

·          Плагіат‎

·          Рух за реформу інтелектуальної власності‎ 

Платформи соціальних медіа розширили коло голосів, що реагують на рухи соціальної справедливості, значно вплинувши на громадські розмови про важливі питання соціальної справедливості. Вам треба самостійно дослідити сучасні тенденції розвитку онлайн-ЗМІ і визначити своє відношення до них.

Пропоную вам використати метод збирання інформації та його контент-аналіз,  це особливо ефективно в соціальних медіа та дозволить вам серед різноманіття створюваного користувачами контенту обирати відповідні приклади та контрприклади для моделювання та формування певної точки зору на роботи онлайн-журналістів.


Мобільні платформи перемагають видавців поліграфічних видань. Проблема традиційних видань полягає в тому, що вони не знають своєї аудиторії – вони бачать своїх читачів як недиференційовану масу людей. Іноді видавці знають, скільки людей їх читає, але майже не розуміють – хто саме ці люди. Інакше відбувається з Facebook, Twitter, Google та іншими технологічними компаніями, які пов’язані з контент-бізнесом. Їх алгоритми пошуку релевантності для читача контенту більш просунутий, що надає їм значних переваг.

Ціль проектів.

Ø Запропонувати учням такі способи  поведінки, які допомагають стати відповідальними, критичними, глобальними громадянами в мережі пов'язаного світу, в якому ми живемо.

Ø Створити при цьому змішані можливості навчання для набуття навичок цифрової та медіа грамотності для захисту демократії та спільних цінностей.

Ø Використати вільний час учнів для створення он-лай-нових місцевих цифрових медіа та навчальних лабораторій на основі синергії, які будуть використовувати зацікавлені сторони.

Тема дослідницького проекту:  «Аналіз впливів хеш-тегів на громадську думку»

Ø  Поняття хеш-тегу в соціальній мережі;

Ø  Способи класифікації хеш-тегів в соціальній мережі;

Ø  Види контенту хеш-тегів в соціальній мережі;

Ø  Види взаємозв’язків  хеш-тегів в соціальній  мережі.

Ø  Стратегія просування  хеш-тегів в соціальній  мережі;

Ø  Аналіз результативності  формування громадської думки;

Ø  Способи оптимізації контенту хеш-тегів.

Тема дослідницького проекту:  «Аналіз впливів освітніх блогів  на громадянську освіту»

Ø  Поняття освітнього блогу  в  мережі;

Ø  Способи класифікації освітніх блогів в  мережі;

Ø  Види контенту освітніх блогів  в  мережі;

Ø  Види взаємозв’язків  блогів в  мережі.

Ø  Стратегія просування  блогів в соціальних  мережах;

Ø  Аналіз результативності  формування громадянської освіти;

Ø  Способи оптимізації контенту блогів.

 Тема дослідницького проекту:  «Аналіз впливів персональних Ютуб-каналів  на громадянську освіту»

Ø  Поняття персонального Ютуб-каналу  в  мережі;

Ø  Способи класифікації персональних Ютуб-каналів  в  мережі;

Ø  Види контенту персональних Ютуб-каналів  в  мережі;

Ø  Види взаємозв’язків  персональних Ютуб-каналів  в  мережі.

Ø  Стратегія просування  персональних Ютуб-каналів  в соціальних  мережах;

Ø  Аналіз результативності  формування громадянської освіти;

Ø  Способи оптимізації контенту персональних Ютуб-каналів .

 Тема дослідницького проекту:  «Аналіз впливів персональних Гугл-форм  на громадянську думку»

Ø  Поняття персональних Гугл-форм  в  мережі;

Ø  Способи класифікації персональних Гугл-форм  в  мережі;

Ø  Види контенту персональних Гугл-форм  в  мережі;

Ø  Види взаємозв’язків  персональних Гугл-форм  в  мережі.

Ø  Стратегія просування  персональних Гугл-форм  в соціальних  мережах;

Ø  Аналіз результативності  формування громадянської  думки;

Ø  Способи оптимізації контенту персональних Гугл-форм.

 Тема дослідницького проекту:  «Аналіз впливів  фейків та заяв-фальшивок від просунутих шахраїв  на громадянську думку»

Ø  Поняття критерій достовірності фейку  в  мережі;

Ø  Способи класифікації критеріїв достовірності фейків   в  мережі;

Ø  Види контенту персональних фейків  в  мережі;

Ø  Види взаємозв’язків  між фейками   в  мережі.

Ø  Стратегія просування  заяв та фейків   в соціальних  мережах;

Ø  Аналіз результативності  формування громадянської  думки;

Ø  Способи оптимізації контенту персональних фейків.

Проблематика досліджень та поради юним дослідникам:
 1)Розвиток соціальних медіа щороку набуває подальшого прискорення та охоплює все більшу аудиторію, як за кількістю читачів, так і за віковою та географічною ознаками. У ваших дослідженнях  має бути установлено особливості соціальних медіа, загальні характеристики аудиторії, напрямки розвитку за останні шість років (2013–2019 рр.). Враховуючи швидкі зміни в досліджуваному сегменті ЗМІ, важливо прослідкувати і встановити та відстежити нові закономірності в інформаційних процесах.

2)Починаючи з революційних подій кінця 2013 – початку 2014 рр. істотно виросла роль мережевих ресурсів, які дозволяють користувачам поширювати власний контент, помітно збільшилися темпи зростання української аудиторії соціальної мережі Facebook та інших. Саме нові можливості інформаційного простору в області медіа ресурсів останні два роки дали можливість реалізувати такий важливий інструмент громадянської журналістики (citizen journalism), як контроль влади, формування громадської думки, громадянська освіта та інше.

3)Нове явище  в  Україні «Вулична журналістика» дозволила оперативно реагувати та миттєво поширювати інформацію щодо недемократичних, непрозорих дій державних чиновників, зосередити увагу на цілій низці резонансних подій. Це примусило державні інститути адекватно реагувати та вживати необхідних заходів для виправлення ситуації.

4)Особливу увагу приділіть мобільним платформам, які в наш час швидко розвиваються та дозволяють залучити цільових користувачів безпосередньо до процесу створення та поширення інформації в мережі.

5) Медіапростір  дозволяє точніше прогнозувати розвиток українських мережевих ЗМІ, залучати сучасні технології обробки та поширення контенту, аналізу цільової аудиторії, доповненої реальності, що має вплив на аудиторії, способів формування і реалізації інформації та опановувати нові методи протидії інформаційній агресії.

6) У минулому поширення преси було прив’язане до місця проживання. Розповсюдження газет безпосередньо залежало від того, в які місцевості та наскільки швидко доїжджає вантажівка, що розвозить пресу. З появою Всесвітньої павутини відстань між редакцію та читачем вже не має значення. Цифрова епоха диктує абсолютно нові правила і безжально вбиває тих, хто їх ігнорує. Першими цим серйозно перейнялися в «New York Times»: видання витратило шість місяців, щоб знайти відповідь на питання: як не відставати від вимог часу, модернізувати свої сервіси і почати заробляти в онлайні.

7) Мультиплатформенну мобільну журналістику не можна ототожнювати  тільки з використанням цифрових технологій. Ідеться насамперед про ідею створення контенту протягом усього дня. Це найкраща тактика виживання для онлайн-ЗМІ сьогодні, їх ключ до стабільності. Крім того, така онлайн-журналістика полягає не в тому, аби просто зливати свій матеріал у мережу, а щоб пристосовувати його до всіх платформ та просувати далі.

8)Виробничий процес у багатоплатформній журналістиці складається з кількох етапів: написання власної точки зору на оригінальні події, враження від розуміння нової історії, яку можна розповісти аудиторії; використання соціальних медіа для дослідження, повідомлення і просування своєї роботи; публікація оригінальної історії на основній платформі; поширення (cross-post) та просування (cross-promote) на всіх платформах, кожна з яких висвітлює певну специфіку матеріалу, що притаманна лише цій конкретній платформі. Наприклад, шведський таблоїд «Aftonbladet» має щотижневу аудиторію близько 5 млн читачів. Жодне традиційне поліграфічне видання, навіть у часи свого розквіту, не наближалося до подібних показників.

9)На думку Вінса Гонсалеса, у майбутній журналістиці найбільшу роль відіграватимуть мережеві технології, що здатні забезпечити онлайн-трансляцію з місця події за рахунок поширення текстової чи відеоінформації. Прикладом таких соціальних медіа є Twitter, Bambuser, Periscope.

10) Соціокомунікативне середивище  через твіт:
 – Класичний твіт, обмежений 140 символами, має таку структуру:
- заголовок (до 50 знаків);
- by @author (інструмент Twitter);
- посилання;
- via @domain (інструмент Twitter);
- #hashtag1 #hashtag2;
 - зображення.

11) Для успішного просування матеріалу необхідно пам’ятати, що контент, який поширюється в соціальних медіа, це не оголошення;
 кожне повідомлення за рахунок гіперпосилань має подавати повноцінну історію питання зі своїм початком і кінцем (формула «перевернутої піраміди» – від головного до другорядного – тут не працює), візуалізація надзвичайно важлива.
 Для успішного просування свого матеріалу у всесвітній павутині, необхідно використовувати: а) користувацький контент, тому що він: дешевий; довіра до нього більша, ніж до офіційних джерел; існує в реальному часі (real-time);
може використовуватися для спеціальних проектів. Важливо пам’ятати про обов’язкову верифікацію під власну точку зору та власне відношення до  інформації.
б) гіфки (Giffs) – невеликі зображення з можливістю анімації та звуковим супроводженням, тому що: легко поширюються; візуальні; зі звуком і без нього; серйозні та несерйозні.
в) відео, тому що: відеофакти викликають більшу довіру, ніж текст або аудіо, але відео не буде хорошим, якщо в ньому поганий звук; у соціальних медіа краще розміщувати ролики довжиною не більше 90 секунд; сучасні гаджети дозволяють легко створювати підкасти; відеоряд надає можливість передати історію проблеми.

12) Розвиток соціальних медіа безпосередньо пов’язаний з еволюцією мобільних гаджетів, які зумовили появу «мобільної» журналістики за рахунок таких можливостей:
- миттєвого поширення фотоматеріалів;
- миттєвого поширення відеоматеріалів;
- миттєвого поширення текстів;
- миттєвого забезпечення доступу до контексту, який створюють інші користувачі;
 - поширення знань і технологій у соціальних медіа, використання з освітньою метою.

13)Поряд із якісними показниками вашого дослідження доцільно розглянути також кількісні показники української аудиторії. Наприклад, сформуйте статистику подальшого зростання  аудиторії  блогерів, як відбувається насамперед за рахунок слухачів радіо та читачів паперової преси.  Це дозволить  вам у цифровому вимірі підтвердити зазначені вище тенденції розвитку блогосфери. Для цього  проведіть опитування методом онлайн-анкетування серед цільової аудиторії. Та проаналізуйте похибки опитування.

14)Зазначайте джерела інформації в вигляді бази даних дослідження, які допомагають вам формулювати тренди та тенденції в області дослідження.

Практична робота

Класифікація інформаційної вразливості споживачів

Завдання. Створити презентацію за таким сценарієм.

Сценарій презентації  «Класифікація інформаційної уразливості споживачів»

Слайд 1. Заголовок(розмір: 44 пт): Що таке інформаційна вразливість?(після цього створити пароль для файлу і зберегти файл). Підзаголовок(розмір: 32 пт): П.І.Б учня(-иці), котрий(-а) створює презентацію, клас, дата створення. Ілюстрації: класифікація  медійних інформаційних програм. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 2. Заголовок(розмір: 44 пт): Як можна розуміти інформаційну вразливість? Текст:  Інформаційна вразливість споживачів інформації – це нездатність протистояти нав’язливій інформації в ЗМІ,  ненавмисному контенту медійних продуктів та  ведення споживачів в оману через неперервний їх супровід уваги на спотвореній в інформаційному  просторі події, політичних  фейлах, загрозливих фейках, непідтверджених чуток, замовчуванням персональної провини споживача, вигадкам неіснуючих хиб, фантастичним  історіям, нездійсненим обіцянкам, тощо.  Ілюстрації: класифікація  медійних інформаційних програм. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 3. Заголовок(розмір: 44 пт): Як формується інформаційна вразливість? Текст: Уразливість - це нездатність свідомості споживачів інформації протистояти інформаційним загрозам або сукупності таких загроз з боку прихильників, суперників, конкурентів, ворогів.  Уразливість споживачів інформації формується через закладки в інформаційних продуктах  різними способами  навмисних порушень цілісності в  дотриманні прийнятих стандартів під час опрацювання первинного інформаційного матеріалу.  Ілюстрації: класифікація  інформаційних закладок в свідомості споживачів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 4. Заголовок(розмір: 44 пт): Які причини виникнення інформаційної  вразливості? Текст: Інформаційна уразливість споживачів інформації може виникати в результаті допущених структурних помилок в інформаційному контенті ЗМІ, а саме:1)технологічних недоліків медійного продукту;  2)у спотворені  фактичної реальності в інформаційному продукті;  3)у спотвореному перекладі з іноземного джерела; 4)в реальних технічних вадах під час трансляції подій;  5)наявністю хиб,  допущених під час монтажу медійних продуктів; 6)неповноті висвітленні усіх точок зору осіб, зацікавлених у події; 7)односторонності подачі відеоряду фактів, тощо. Інформаційна уразливість споживачів прогнозується в медіа-холдингах під час проектування інформаційної та рекламної сітки певних регіональних та приватних ЗМІ за допомогою спотворених моніторингів, заангажованих експертів, інформаційних атак на споживачів та інших шкідливих методів ураження свідомості.  Ілюстрації: схема інформаційних мін в свідомості споживачів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 5. Заголовок(розмір: 44 пт): Які види психологічної вразливості споживачів інформації? Текст: Уразливості, класифікуються відповідно до класу активів, до яких вони відносяться. Види вразливостей психічного стану споживачів базуються на сприйнятливості інформації: а)Сприйнятливість до емоційного захоплення чимось; б)Сприйнятливість до надій у надзвичайне майбутнє; в) Сприйнятливість до інформаційного забруднення власної свідомості; г)Сприйнятливість до незахищеного супроводу  в інформаційних потоках; тощо.   Ілюстрації: класифікація  інформаційних бомб  в свідомості споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 6. Заголовок(розмір: 44 пт): Які види соціальної вразливості споживачів інформації? Текст: Види вразливостей  соціального  статусу, репутації та інформаційного забезпечення споживачів: а)недостатнє тестування свідомості на наявність різних точок  зору на власний соціальний статус в колективі, групі, сім’ї; б) відсутність самоаналізу своїх можливостей  в різних соціальних групах; в)інтелектуальний аудит  та звуження своїх компетенцій, прав, обов’язків, тощо. Ілюстрації: класифікація  інформаційних просторів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 7. Заголовок(розмір: 44 пт): Які види вразливості персональних інформаційних мереж споживачів інформації? Текст: Види вразливостей персональних інформаційних мереж споживачів: а)недостатньо захищені персональні електронні скриньки, акаунти; б) незахищена мережева архітектура зв’язків з іншими споживачами та гаджетами; в) незнання усіх можливостей про несанкціонований доступ до персональних даних в мобільних пристроях; г) недостатня поінформованість про небезпечні загрози зовні мережі; д) порушення інструкцій при наданні прав на санкціонований доступ; е) плутанина у запитах  для  пошукових систем; є)недостантість пам’ятітощо.  Ілюстрації: класифікація  інформаційних бомб  в свідомості споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 8. Заголовок(розмір: 44 пт): Які види вразливості масового інформаційного забезпечення споживачів інформації? Текст: Види вразливостей масового  інформаційного забезпечення споживачів:1)відсутність регулярних перевірок  джерел інформації медіа-холдингів з боку контролюючих органів; 2) відсутність розкладу передач, планів безперервності трансляції та планів перспективного розвитку інтересів споживачів; 3) відсутність перевірки достовірності та надійності джерел інформації; 4) помилки в формуванні інформаційних рядків на каналах; 5) гонитва за сенсаціями та популярними адептами сучасності; 6) переповнення негативним контентом інформаційних каналів;  7) порушення часових рамок трансляції медійного продукту; тощо. Ілюстрації: класифікація  інформаційних загроз для споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.